ПРАВИЛА ДОТРИМАННЯ РЕДАКЦІЙНОЇ ЕТИКИ У ЗБІРНИКУ НАУКОВИХ ПРАЦЬ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ"


ЕТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ РЕДАКЦІЇ ЗБІРНИКА "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ"

  1. Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
  2. Редколегія повинна без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
  3. Редколегія повинна, наскільки можливо, швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.
  4. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редколегії збірника. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків зазвичай має на думці, що редколегія бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора або кандидата наук відповідного наукового напряму відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо вони не відповідають профілю журналу.
  5. Редколегія не повинні представляти іншим особам ніяку інформацію, пов’язану із вмістом подання, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
  6. Допускається поширення електронними мережами будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело є обов'язковим. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.
  7. Автор може зажадати, щоб редколегія не залучала деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте редколегія може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ АВТОРІВ

  1. Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження.
  2. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики.
  3. Об'єм збірника є обмеженим, тому автор зобов'язаний використовувати ресурси видання розумно і економно.
  4. Результати дослідження мають бути досить повними і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій області могли повторити цю роботу.
  5. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження.
  6. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
  7. Необхідно уникати фрагментації повідомлень про дослідження.
  8. Автор не повинен представляти рукописи, що описують одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису.
  9. Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не може бути використана.
  10. Проведені дослідження іноді можуть слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Запропоновані автором матеріали, у відповідних випадках, можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
  11. Співавторами статті мають бути ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

  1. Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації кожен учений зобов'язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.
  2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
  3. Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, чи відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
  4. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.
  5. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.
  6. Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  7. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
  8. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
  9. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.
  10. Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.